11. Пригоди друзів у чарівному лісі.

Казка про те, як діти можуть зробити величезні справи, якщо працюють разом та діють з любов’ю та взаємністю

  У великому місті N жили хлопчик Миколка та дівчинка Міра. Мешкали вони в багатоповерховому будинку на 4 та 8 поверхах. Діти товаришували з дитинства, ходили в один дитячий садок, а зараз навчаються в одному класі. Хлопчик росте тихим, спокійним. Він має важливе уміння дружити, цінувати дружбу, вміє зберігати таємниці. Але йому не вистачає хоробрості. Миколка полюбляє майструвати кораблі. Йому нещодавно виповнилося  10 років. Міра – відповідальна, чуйна, справедлива, кмітлива та чесна. Вона вміє  швидко приймати  рішення в різних нестандартних ситуаціях, гарно навчається, любить читати книжки. Струнка, голубоока –  перша красуня у класі. Їй 11 років.

На літні канікули батьки відвезли їх у село до дідуся й бабусі. Це село мальовниче, розташоване на березі повноводного Дніпра. На дахах домівок оселилися лелеки. В сусідньому будинку з Миколчиними дідусем та бабусею мешкав хуліган Вова, який постійно ображав хлопчика.

Біля їхнього села розташований великий листвяний  ліс. Але ніхто не знав, що він чарівний і в ньому живуть чарівні істоти.

Серед мешканців лісу були Фуба і Буба. Маленькі створіння, схожі на лісовичків, бачити яких  могли тільки діти з добрим серцем. Вони  одягнені у сині плащі, трикутні шляпи, які нависали над очима. Полюбляли  ходити босоніж і де ступали їхні ноги, там виростала квітка-барвінок. Фуба і Буба могли перетворюватися на Соловейків.

У хащі лісу ріс старий, кремезний  Дуб, який відсвяткував свій 1359  день народження.

Він оберігав ліс, давав вічну молодість та вічне життя. У корінні старого Дуба мешкав гном Корделіус, який товаришував з Фубою і Бубою. Він був настільки маленький, що міг поміститися у шкарлупці горіха.  Мав довгу білу бороду та велику бородавку на носі. Гном мав добру вдачу, допомагав усім лісовим звірятам: білкам грибочки приносив, їжачкам яблучка, а зайчикам підкидав солодку моркву.

Хранителькою  лісу  була  Мавка. Її будиночок розташований  серед хащів та чагарників у самому центрі лісу. Будиночок  незвичайний, до самого верху   оповитий диким виноградом, який з першого погляду і не примітиш. На подвір’ї  за будиночком росло багато клумб з різнокольоровими, незвичайними квітами.

Також в лісі проживає злий маг Брок. Він має чарівну паличку, якою робить ілюзії та усілякі негаразди (повінь у річках, покриває усе льодом, спричиняє землетруси).

Бешкетник Вова товаришує зі злим  магом Броком. Він навчається у нього робити різні капості, шкодити та  пустувати.

Одного разу злий маг Брок та його учень вирішили провчити людей і підпалили ліс. Гном Корделіус, якому не спалося і він прогулювався, побачив пожежу – це страшне лихо, яке могло зашкодити усім мешканцям чарівного лісу. Корделіус побіг до Фуби і Буби, розповів їм про пожежу. Загасити пожежу власними силами у них не вийшло. І, порадившись,  вони вирішили повідомити про цю біду мешканців села. Перетворившись  на Соловейків, маленькі створіння  полетіли   за підмогою.

Вогонь у лісі був великий, незвичайного синього кольору. Пожежа бушувала, загинули багато дерев. Тварини перелякалися  і втекли через річку до сусіднього лісу.

Соловейки знайшли Миколку і Міру і розповіли їм, що у лісі сталася пожежа. Діти звернулися по допомогу до дорослих. Селяни викликали пожежників, які загасили вогонь. Але старий Дуб продовжував горіти. Коли гном з дітьми прийшли до нього, він промовив: «Поки зло буде жити в лісі – я буду палати». А також повідомив, що допомогти може хранителька лісу Мавка. Дуб дав їм чарівного жолудя, який приведе  до будиночку Мавки.

Фуба і Буба разом з Мірою та Миколкою пішли шукати хранительку лісу. Довго йшли діти разом з друзями. Вони перетинали стрімкі річки, піднімалися на пагорби, продиралися через хащі та чагарники. Коли Миколка з друзями таки дісталися будиночку Мавки, вони були дуже знесилені, у їхньому волоссі застрягло багато колючок. Увійшовши до будиночка, вони побачили, що Мавка спить. Для того, щоб розбудити її, треба заспівати пісню, яка йде від самого серця та душі. Першим заспівав Фуба, але дива не трапилось, Мавка продовжувала спати. Потім спробували співати Буба, Міра, але хранителька спала. Коли співав Миколка, вони побачили, що Мавка позіхнула, але все рівно продовжувала спати. Коли ж усі заспівали разом – трапилося диво! Мавка прокинулася! Вона відкрила свої великі блакитні очі, її щічки порозовішали. Хранителька лісу подякувала друзям за те, що вони зняли з неї чаклунські чари і  запитала, що вона може зробити для них. Друзі розповіли Мавці про пожежу, яка сталася в лісі, а також про старого Дуба, який досі палає. Чаклунка зробила помах чарівною паличкою і всі вони перенеслися до Дуба. Промовивши чарівні слова, полум’я почало поволі стихати і пожежа затихла. Мавка вирішила перевиховати бешкетника Вову, подарувавши йому  кораблика. Який  був не простий, а чарівний, він вселяв добро в душу власника. З того часу Вова став добрим, ввічливим, почав допомагати тваринам, які мешкають у лісі.

Хранителька лісу була страшенно обурена поведінкою злого мага Брока. Для того, щоб він більше ніколи не шкодив, Мавка заточила його у чарівну печеру, яку закрила на 10000 років. Біля брами хранителька з друзями посадила молоді деревця, щоб вони стерегли злого мага. Деревця були чарівними, вони міцнішали від добрих слів людей, які приходили на них подивитися.

Багато років хранителька лісу навідувалася до печери, перевіряючи окови брами. За цей час поряд з печерою виріс великий, могутній ліс з високими, рівними деревами, які своїми верхівками  підпирали небо.

Так всім стало зрозуміло, що діти можуть зробити величезні справи, якщо працюють разом та діють з любов’ю та взаємністю. Кожен з нас має здатність допомагати іншим і приносити світло у темряву.

Будьмо щирими та милосердними, поділимося  своїм добром з оточуючими, і разом ми зможемо подолати будь-які випробування та зробити наш світ кращим місцем для всіх його мешканців.

Дніпропетровська область

м. Павлоград

Всевікова бібліотека сімейного читання №2 «Дім»