Молюсь за Україну

Чотирнадцяте літо у Дніпрі проводжу
Але веселі пісні вже не заводжу
Молюсь я за Україну
За країну квітучу та шанобливу
Коли держава моя перемагає – я радію
Але до справжньої мети ще далеко – я розумію
Не здаються міста хоробрі
Хоч в них гинуть люди, але в них ще виростуть квіти чудові
Люди в полоні ворожому гинуть
Та на небесах вони кайдани скинуть
Тож сказати я мушу
Люди не іграшки, вони мають душу
Ті, хто з ними жорстоко грають
Великої поразки зазнають
Бо правосуддя над всім панує
І мирний народ воно врятує
Висновки робити маємо
Тільки тоді ми все подолаємо .

Автор Іван Сизий 16 років м.Дніпро