Золота плашка

Злетіла пташка золота,
Весела, гарна, молода.
Красою пташки захоплювались всі:
Природа, люди старі і молоді:
“Гарнішої пташки ще не бачив світ.
Нехай живе вона багато літ”,
Казали люди, не підіймаючи голів.
Та їх слова дійшли аж до хижих орлів.
Орли, дізнавшись про красу істоти чарівної,
Задумали її позбутись, застосувавши вбивчі дзьоби свої.
“Загасімо в цій пташці сяйво!
Побачимо, як всім тоді стане “гарно”!
Домовились хижі орли напасти на пташку згори.
Прокинулась зранку пташка й відчула, що злетіти важко.
Глянула в небо- а там чорна хмара,
І зло, і лихо орлів хижа зграя.
Хотіли орли вже на неї напасти,
Та спів залунав милозвучний й прекрасний.
Не витримавши доброго пташиного співу,
Попадали орли мертвим камінням на ниву.
Золота пташка лихо відвела,
І мир на землю принесла.
Прославилась пташка-Україна на весь світ,
І житиме вона довго: багато-багато літ.

Автор: Іван Сизий 16 років м.Дніпро

Залишити відповідь

error: Вміст захищений!!